На прохання нещодавно призначеного менеджера Проєкту ЄС-МОП Жолта Дудаша 29 жовтня ц.р. відбулася робоча зустріч із головою ФПУ Григорієм Осовим і заступником голови ФПУ Василем Андреєвим, керівниками департаменту правового захисту Дмитром Ляхом і департаменту охорони праці Юрієм Андрієвським.
Від проекту участь у зустрічі взяли Софія Литвин, Національний координатор Проєкту і Інна Голюк, Асистент Проєкту.
Зустріч проводилася з метою більш детально ознайомлення з діяльністю та пріоритетами ФПУ.
У ході зустрічі було оговорено низку питань, які стосуються сфер, охоплених Проєктом, щоб уточнити/оновити пріоритети на подальший період його реалізації. Учасники зустрічі від ФПУ висловили ключові застереження щодо проекту Закону «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі».
У своєму виступі заступник голови ФПУ Василь Андреєв, зокрема зазначив, що законопроект несе ризик його правозастосування у судах. І нажаль сьогодні не можна порівнювати роботу судової системи у ЄС та Україні. В багатьох випадках відповідальні за охорону праці і безпеку на робочих місцях, уповноважені роботодавцем, не несуть покарання за нещасні випадки на виробництві у т.ч. і смертельні. А постраждалий залишається при своїх інтересах. За останні три роки роботодавцями добровільно було виплачено компенсації за всіх загиблих будівельників за даними Фонду соцстраху від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України – близько 4 млн. грн, на 311 осіб – це означає, що їм оплатили труну. Таким чином працює норма в українському законодавстві – компенсація від роботодавця.
В.Андреєв також зазначив, що ми часто чуємо слова, йдіть до Державної інспекції праці, а які права вона має? І навів показовий приклад, коли у травні 2018 року інспекцію проводили чотири інспектори і голова Держпраці Роман Чернега, начальник Головного управління Держпраці у Київській області Роман Сьомкін. Результат був приголомшуючий, один охоронець заборонив всім їм заходити на територію будівництва. І все на цьому, виклик наряду поліції не допоміг.
Тому постає закономірне запитання, що робити працівникові у цій ситуації?
І дуже важливо, коли ми змінюємо усталену за десятиліття систему охорони праці, за якої профспілки можуть скаржитися, тиснути на роботодавця, вимагати проведення інспекцій та перевірок від уповноважених державних органів влади, ми повинні отримати сучасне законодавство у сфері охорони праці, здоров’я та задекларованої праці. А натомість отримуємо новий, сирий, не узгоджений законопроект, в основу якого закладено принцип, що все дозволено, що не заборонено.
При цьому всі підзаконні нормативно-правові акти з безпеки праці скасовуються, а їх близько 500, і яким чином будуть врегульовані питання як люди дихатимуть, наприклад у робочій зоні зварювання, чим захищатись при роботі з хімічними матеріалами, з неіонізуючим випромінюванням, - чіткої відповіді ми не маємо.
І суди закономірно займають наступну правову позицію: у роботодавця немає законодавчо закріплених обов'язків надання працівникам безпечних умов для виконання ними роботи та безпечних умов експлуатації механізмів. І про яку відповідальність роботодавця взагалі може йти мова. Він надає сертифікат виробника або постачальника комплектуючих, механізмів і обладнання, що вони є безпечними і все. А нещасні випадки – відповідальність самих працівників.
У діалозі з профспілковою стороною менеджер Проєкту ЄС-МОП Жолта Дудаша підкреслив, що роль МОП, зокрема Проєкту ЄС-МОП «На шля-
ху до безпечної, здорової та задекларованої праці в Україні», це місток для надання допомоги сторонам тристороннього соціального діалогу. Це технічні поради та рекомендації, яким чином узгодити законопроект із відповідними міжнародними та європейськими трудовими нормами й провідними практиками щодо гідної і безпечної праці.
Він зокрема зазначив, що у країнах Західної Європи – закони обумовлюють усе можливе, що не заборонено, – ось такий принцип дії законів. Я думаю, що для нас це дуже важливо, щоб дотримуватись відповідності українського законодавства Конвенціям МОП. І в цьому немає різниці між законодавством ЄС та МОП. Навпаки, більшість законодавчих актів ЄС вони інспіровані Конвенціями МОП. Крім одного – мало актів щодо трудової інспекції в ЄС. Чому? Тому що вони дивляться на трудову інспекцію як базу, яка в усіх країнах є, за принципами Конвенції №81 і №129. Це навіть не обговорюється, інспекція має бути. Це є дуже важливим і для дотримання прав трудящих і діяльності профспілок, і для нас. Тут наші інтереси збіглися. Ці закони мають відповідати прийнятим міжнародним стандартам. Однак, Конвенція МОП це лише база, – мінімум, що має бути. Але з іншого боку, це суттєво впливає на торгівлю України з ЄС. Якщо хтось починає не забезпечувати діяльність Трудової інспекції, якщо це не збігається з Конвенціями МОП та не дає Трудовій інспекції права перевіряти, все, що за Конвенцією передбачено, це означає, що ваша країна не виконує повністю свої зобов'язання щодо імплементації законодавства ЄС з праці до вітчизняного законодавства. А це впливає і на ціну товарів, і на багато іншого. Ми вважаємо, що внесення до цього закону перехідних положень про Трудову інспекцію,– це не продуктивно. Важливо відобразити, що впровадження цього акту в життя буде здійснено відповідно до законодавства України, а перевірки здійснюватимуться через уповноважені органи – у цьому випадку Трудову інспекцію. Закон про Трудову інспекцію має обговорюватися на тристоронньому майданчику - НТСЕР, щоб знайти компроміс. Коли вже буде обговорення у парламенті, голос профспілок має прозвучати чітко. Жолта Дудаш наголосив, що слід також використовувати додаткову інформацію щодо досвіду інших країн, які нещодавно пройшли процес наближення національного законодавства із БЗР та інспекції праці до міжнародних і європейських стандартів.
Підбиваючи підсумки зустрічі, голова ФПУ Григорій Осовий, підкреслив, що головне у реформуванні законодавства щодо охорони праці, – це не погіршувати умови праці українських працівників, беручи до уваги рівень економічного розвитку в країні. Зміни, які планується внести в законодавче поле, мають створити механізм, для покращення стану справ із БЗР. Треба запроваджувати передовий досвід інших країн, наприклад створення сервісних центрів, які б обслуговували підприємства, зокрема у сфері охорони праці, проведення відповідних тестувань робочих місць на відповідність нормам безпеки праці.
Григорій Осовий подякував команді Проєкту МОП за першочерговий робочий візит і наголосив на пріоритеті профспілок в складі ФПУ щодо співпраці з Міжнародною організацією праці.
Пресцентр Федерації профспілок України
