В Дніпропетровському облпрофоб’єднанні велика увага приділяється питанням охорони праці. У цій роботі президія профцентру плідно співпрацює з державними структурами, насамперед - Дніпропетровським та Криворізьким теруправліннями Держгірпромнагляду, управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, з якими укладені угоди про взаємодію.
Зокрема, увійшли в практику спільні наради з підбиття підсумків роботи з охорони праці.
Подібний захід відбувався за участю керівників вказаних структур у Будинку профспілок 29 липня під головуванням керівника облпрофоб’єднання Віталія Дубіля. Відкриваючи нараду, він зазначив, що показники виробничого травматизму та профзахворюваності у першому півріччі, хоч і є кращими за минулорічні, але не настільки, щоб заспокоюватись. Позитивних результатів досягли у цій роботі на Дніпропетровському маслоекстракційному заводі, підприємствах агропромислового комплексу, житлово-комунального господарства та ін.
Але в цілому за цей час на виробництві мали місце 347 нещасних випадків (27 з них з трагічними наслідками). В «лідерах» - вугільні, гірничорудні та металургійні підприємства.
Так, по дві надзвичайні пригоди з летальними наслідками мали місце на Придніпровській залізниці та у ПАТ «Євраз Суха Балка», груповий випадок стався на ПАТ «Центральний ГЗК», не вперше останнім часом «відзначились» ПАТ «Євраз Баглійкокс» та ПАТ «Марганецький ГЗК», представники яких, до речі, були запрошені на цю нараду.
У вугільників Західного Донбасу та рударів найчастіше виявляються і профзахворювання (взагалі по області 512 у першому півріччі). Наприклад, якщо у минулому році на згадуваному Центральному гірничо-збагачувальному комбінаті їх було виявлено 19, то у першому півріччі вже 20. Головним чином – це пильові бронхіти. (Справа в тому, що видобування руди ведеться там відкритим способом, і це є досить шкідливим фактором).
Тому не випадково представника цього ГЗК заслухали на спільній нараді. За його словами, і кошти тут на охорону праці виділяються значні, і медобстеження працівників проводиться регулярно, і на засобах захисту не економлять . Проте – результат плачевний. Значить, щось там не так, недопрацьовують, за що, до речі, кілька керівників на вимогу теруправління Держгірпромнагляду були звільнені через службову невідповідність.
Взагалі, у гонитві за прибутком чимало власників виробництва та підвладних ним роботодавців ставлять питання охорони праці на другий план. Як показує аналіз, чимало нещасть нерідко відбувається на одних і тих же дільницях окремих неблагополучних підприємств, що свідчить про низький рівень роботи як інженерно-технічних кадрів, так і кваліфікації самих працівників.
Велике занепокоєння, відзначив на нараді головний технічний інспектор праці облпрофоб’єднання Петро Довганенко, викликає й ситуація з виявленням профзахворювань. Минулого року за ініціативи профцентру за участю вчених, медиків та виробничників було проведено представницьку науково-практичну конференцію з питань їхньої профілактики, яка виробила конкретні рекомендації щодо поліпшення ситуації в цій сфері. Й певні кроки зроблено. Але в цілому рівень профзахворюваності практично не зменшується. Насамперед – через формальне проведення медоглядів, зменшення мережі виробничої медицини. У більшості випадків захворювання виявляється лише після безпосередніх звернень працівників до медичних закладів зі скаргами на стан здоров’я.
Ще більше тривожить те, що тільки цього року профзахворювання виявлені у 34 жінок.
Тому профорганам необхідно більш вимогливо ставитись до виконання роботодавцями зобов’язань колдоговорів з охорони праці, виявляти більше принциповості при розгляді нещасних випадків, посилювати громадський контроль.
Дуже вразила одна з цифр, озвучених на нараді начальником управління ФСС від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань Надією Братко. Тільки за перше півріччя на страхові виплати (в т.ч. травмованим та хворим) цим Фондом було витрачено 463 млн. грн. Вдумайтесь – майже півмільярда гривень! І це тільки в одній області! Такою є ціна неуваги до питань охорони праці.
Звичайно, значну частину з цих коштів можна було б з більшою користю витратити на заходи з попередження травматизму та поліпшення умов праці.
Тому профспілки вимагають посилення соціальної відповідальності бізнесу, збільшення з його боку уваги до збереження та розвитку трудового потенціалу.
Позицію профспілок підтримали у своїх виступах керівники тер- управління Держгірпромнагляду в Дніпропетровській області Віктор Іванко та його колеги з Криворізького та Павлоградського теруправлінь Олександр Кононенко та Юрій Шептуцов, голова Федерації організацій роботодавців області Віктор Сергєєв.
Виступають профспілки й за внесення змін до діючого законодавства. Зокрема, голова обкому профспілки будівельників Іван Сова звернув увагу на те, що деякі підприємства галузі потрапили зараз у складне становище через необхідність відшкодування державі виплати пільгових пенсій працівників, які працювали до набрання чинності Закону про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Учасники наради прийняли звернення до роботодавців, органів влади, держнагляду і профспілок, у якому знайшли відображення згадані у виступах та інші питання охорони праці.
В.Коврига, зав.прес-центром
Дніпропетровського
облпрофоб’єднання
