23-24 вересня група представників членських організацій ФПУ відвідала Париж на запрошення Загальної конфедерації праці Франції (ЗКП).
У традиційно теплій та дружній обстановці французькі колеги ознайомили своїх українських колег з завданнями, які вони вирішують сьогодні: боротьба за скорочення пенсійного віку, за розморожування зарплат працівників громадського обслуговування, підвищення життєвого рівня трудящих, зміцнення соціального діалогу тощо.
Працівник міжнародного департаменту та радник Генерального секретаря ЗКП П’єр Кутаз розповів про історію трудових відносин у Франції, а керівники двох найчисельніших членських організацій ЗКП – Федерації профспілок працівників громадського обслуговування та Федерації металургів – про напрями діяльності своїх профспілок: боротьба з аутсорсингом та приватизацією, які ведуть до скорочення робочих місць у галузях та зменшення профспілкового членства.
На сьогодні чисельність Загальної конфедерації профспілок (ЗКП) сягає 700 тис. членів. Керівник організації – Генеральний секретар ЗКП – Тьєррі Лепан. Рішення про створення Загальної конфедерації праці було прийняте на установчому з’їзді ЗКП, який відбувся у Ліможі, Франція, 23-28 вересня 1895 року. До складу ЗКП входять 33 національні професійні федерації, 96 департаментських об’єднань, 857 місцевих об’єднань на всій території країни, які складаються з профспілок і профспілкових секцій спільної географічної зони. Поруч з галузевими профспілками, до складу ЗКТ входять також Загальне об’єднання інженерно-технічних працівників та кадрів, Конфедеративна спілка пенсіонерів, Національний комітет по боротьбі з безробіттям та у справах захисту безробітних, Молодіжна спілка ЗКП. Штаб-квартира ЗКП знаходиться у передмісті Парижу – Монтрей.
Фінансування ЗКП здійснюється за рахунок членських внесків. Кожен член профспілки сплачує внески самостійно шляхом їх перерахування на відповідний банківський рахунок відповідної членської організації. Розмір внеску складає 1% від зарплати після відрахувань для працюючих, 0,5% – для пенсіонерів. Внески централізовано отримує ЗКП і розподіляє їх для потреб членських організацій, які, у свою чергу, фінансують організації нижчого рівня.
ЗКП бере участь у соціальному діалозі на національному рівні і представлена у Соціально-економічній та екологічній раді Франції разом з представниками організацій роботодавців та уряду.
Колективно-договірна робота ґрунтується на Кодексі законів про працю Франції. Колективні договори доповнюють Кодекс, повинні сприяти створенню кращих умов, ніж передбачені у ньому, та укладаються на рівні підприємств, установ, регіонів, департаментів та галузей. Генеральні угоди не укладаються. Натомість існує практика укладення національних угод з конкретних питань (заробітна плата, робочий час тощо). Виконання угод контролює Національна комісія з питань дотримання колективних договорів.
Протестні дії ЗКП проводяться у вигляді маніфестацій у неробочий час, подання петицій до відповідних органів державної влади тощо. Витрати на участь у діях – за рахунок членських організацій і не відшкодовуються конфедерацією. За час страйку відшкодування страйкарям виплачується лише після задоволення вимог страйкуючих керівництвом відповідних підприємств.
ЗКП має власний навчальний профспілковий центр (Учбовий центр ім. Бенуа Фрашона), придбаний за профспілкові кошти у післявоєнні роки. Центр приймає близько 2000 слухачів профспілкових курсів щорічно. Витрати на навчання – 20% за рахунок ЗКП, 80% – за рахунок держави. Навчання проводиться у вигляді тижневих курсів. Вартість навчання, проживання та харчування одного слухача – 200 євро. Заняття тривають з 08.30 до 17.30. Дозвілля слухачів – за їхній рахунок. Дипломи тощо після курсів не видаються, зважаючи на те, що державою профспілкова освіта не визнається. Кошти на профспілкове навчання виділяє Мінпраці Франції – близько 5 млн. євро щорічно.
Норми колективних договорів, угод у Франції поширюються на всіх працюючих. Пільги за колективними договорами, укладеними профспілками, у Франції не передбачені. Питома вага членів профспілок серед найманих працівників у Франції складає біля 10%, рівень охоплення колективними договорами – 75,5%. Позиція та напрями діяльності ЗКП в умовах фінансово-економічної кризи викладені у програмному документі ЗКП та резолюціях, ухвалених на її останньому 50-у з’їзді, який відбувся у березні 2013 року.
Оплата праці у Франції регулюється державою на підприємствах державної форми власності, та керівництвом приватних підприємств. Держава гарантує мінімальну заробітну плату і переглядає її рівень щорічно. Станом на 1 січня 2013 року вона складає 1430,22 євро до вирахування податків, що становить 9,43 євро/год. з розрахунку 151,67 год./місяць. Отримують мінімальну зарплату більше 15% працюючих. Проте у зв’язку з поширенням неформальної та неповної занятості останніми роками, близько 20% працівників отримують заробітну плату, меншу за мінімальну, компенсуючи це роботою в декількох місцях одночасно. Оплата праці працівників бюджетної сфери (працівники освіти, культури та науки і державні службовці) проводиться згідно з тарифною сіткою.
Нормування праці визначене у Кодексі законів про працю Франції. Робочий тиждень складає 35 годин. На підприємствах, де практикується понаднормова робота, нормування визначається у колективному договорі.
Боротьбою з бідністю займається держава та благодійні фонди (програми, критерії визначення, рівень та глибина бідності, моніторинг тощо).
Департамент міжнародної роботи апарату ФПУ
