На телефони «гарячої лінії» ФПУ надходять запитання щодо правомірності встановлення випробування та стажування при працевлаштуванні, зокрема, перед прийняттям на роботу, та щодо законності відмови роботодавця виплачувати винагороду за виконану при цьому роботу.
Громадянам, яким пропонується перед оформленням на роботу пройти випробування чи стажування, слід звернути увагу на наступне.
Статтею 26 Кодексу законів про працю України (КЗпП України) визначено, що при прийнятті на роботу угодою сторін може бути обумовлене випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробовування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.
Оскільки умова про випробування є умовою трудового договору, на працівника поширюється законодавства про працю, у тому числі Закон України «Про оплату праці» (далі – Закон), який передбачає право працівника на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору (стаття 21 Закону).
Отже відмова роботодавця виплачувати винагороду за роботу, виконану під час дії випробувального строку, є незаконною.
Також громадянам важливо знати, що відповідно до статті 27 КЗпП України випробування не встановлюється при прийнятті на роботу: осіб, які не досягли вісімнадцяти років; молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів; молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів; осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби; інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи; осіб, обраних на посаду; переможців конкурсного відбору на заміщення вакантної посади; осіб, які пройшли стажування при прийнятті на роботу з відривом від основної роботи; вагітних жінок; одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; осіб, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців; осіб на тимчасові та сезонні роботи; внутрішньо переміщених осіб. Випробування не встановлюється також при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, а також в інших випадках, якщо це передбачено законодавством.
Щодо строку випробування при прийнятті на роботу, то він не може перевищувати трьох місяців, якщо інше не передбачено законодавством України. В окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації строк випробування може встановлюватися до шести місяців.
Для працівників робітничих професій строк випробування при прийнятті на роботу не може перевищувати одного місяця.
До строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причини.
Коли строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що витримав випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах.
У разі встановлення власником або уповноваженим ним органом невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні. Розірвання трудового договору з цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення.
Стажування працівників на підприємстві, в установі, організації без оформлення трудових відносин є порушенням законодавства.
Стажування є однією з форм підвищення кваліфікації та виробничого навчання працівників, і проводиться, як правило, з метою практичного оволодіння спеціальністю, набуття навичок, практичного досвіду або підвищення рівня професійної компетентності. Рішення щодо направлення працівника на стажування має обумовлюватися відповідним наказом (розпорядженням), у якому визначається мета, строк, місце його проведення та посадові особи, відповідальні за його організацію.
Проходження стажування підтверджується або засвідчується відповідними документами.
Якщо під час стажування працівником виконується певна робота, вона має оплачуватися в установленому порядку.
На практиці за стажуванням працівників роботодавці іноді приховують
неоформлені трудові відносини, що є ознакою незадекларованої праці. Боротися з цим явищем покликані територіальні органи Держпраці України та віднедавна – інспектори праці органів місцевого самоврядування.
З окремими прикладами здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, зокрема, при працевлаштуванні громадян можна ознайомитися на сайті Держпраці:
http://dsp.gov.ua/podolannia-nelehalnoi-zainiatosti/
Адреси контролюючих суб’єктів, куди можна звертатися у разі порушення трудових прав, у тому числі прав на офіційне працевлаштування та виплату заробітної плати можна також знайти на сайті Держпраці за посиланням: http://dsp.gov.ua/category/contact/
