У зв’язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2014 № 65 «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету» та неоднозначним тлумаченням територіальними органами виконавчої влади та державного казначейства щодо реалізації Заходів, затверджених цією постановою, Профспілка працівників охорони здоров’я України звернулася до Прем’єр-міністра України Яценюка А.П. та Міністра охорони здоров’я України Мусія О.С. з проханням надати роз’яснення щодо правомірності її застосування для закладів галузі, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів в частині обмеження окремих виплат працівникам галузі:
20.03.2013 № 01-53
Прем'єр-міністру України
Яценюку А.П.
Міністру охорони здоров’я України
Мусію О.С.
У зв’язку із затвердженням постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2014 № 65 «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету» до Профспілки працівників охорони здоров’я України надходять численні запити щодо правомірності її застосування для закладів галузі, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів (далі-Постанова).
Заходи, затверджені Постановою, спрямовані на стабілізацію економічної ситуації в державі і раціональне використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ і організацій, що використовують кошти державного бюджету (далі-Заходи).
Зокрема, пунктами 12, 14 та 15 Заходів передбачено:
- тимчасове припинення встановлення доплат за виконання тимчасово відсутніх працівників (п.12);
- установлення і здійснення нарахування підвищень до посадових окладів (ставок), надбавок, доплат, допомог, винагород, премій та інших заохочувальних виплат працівникам виключно в межах фонду оплати праці, затвердженого в загальному та спеціальному фондах бюджету, або власних доходів, отриманих від провадження господарської діяльності (п.14);
- припинення заповнення вакантних посад (п.15).
Профспілка вважає, що Заходи, наведені у пунктах 12 та 15, не можуть поширюватися на заклади охорони здоров’я, оскільки їх застосування унеможливлює надання своєчасної та якісної медичної допомоги у разі тимчасової відсутності медичних працівників (тимчасова непрацездатність, відпустки, службові відрядження) та «заморожування» заповнення вакантних посад. У даному випадку на працюючих медиків покладаються додаткові обсяги роботи за цими посадами, відбувається збільшення навантаження без відповідної оплати, що невідмінно призведе до погіршення рівня медичного обслуговування та поглиблення кадрової кризи.
Що стосується пункту 14 Заходів, то встановлені в закладах охорони здоров’я надбавки за особливі умови праці, особливий характер праці та за вислугу років, а також підвищення посадових окладів за роботу у зв’язку зі шкідливими для здоров’я та важкими умовами праці (це психіатричні (психоневрологічні), інфекційні, протитуберкульозні, анестезіологічні, рентгенорадіологічні, лабораторні та інші заклади та підрозділи), є обов’язковими виплатами, що передбачено Кодексом законів про працю України, Основами законодавства України про охорону здоров’я, Законами України «Про оплату праці», «Про екстрену медичну допомогу», «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві» та «Про протидію захворюванню на туберкульоз».
З огляду на викладене, розмірі перелічених виплат не можуть бути зменшені або скасовані.
У зв’язку з неоднозначним тлумаченням територіальними органами виконавчої влади та державного казначейства щодо застосування вказаних Заходів Постанови, просимо надати роз’яснення щодо її реалізації для закладів охорони здоров’я, які фінансуються за рахунок державного та місцевих бюджетів.
З повагою
Голова Профспілки В.М.Коваль
Профспілка працівників охорони здоров'я України
