У Світовому банку вважають, що в Україні варто зупинити стрімке зростання мінімальної зарплати до завершення основних структурних реформ в економіці. Про це в інтерв'ю DT.UA заявила економіст представництва Світового банку в Україні Анастасія Головач.
Федерація профспілок України категорично не погоджуються з таким твердженням, справедливо вважаючи мінімальну заробітну плату – інструментом попередження бідності.
Коментар Голови ФПУ Григорія Осового:
- Головне завдання мінімальної зарплати – не економічне стимулювання, це - мінімум для того, щоб забезпечити відтворення на мінімальному рівні здатність людини працювати. Не кажучи, що ще потрібно утримувати непрацездатних членів сім’ї. Це – основне призначення заробітної плати, визначене у міжнародних стандартах та Конвенціях Міжнародної організації праці.
Виходячи з того, що це – конституційне право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї (ст. 48), воно має бути непорушним, а відносно можливостей економіки, мінімальна зарплата повинна пристосовуватись до забезпечення цього права.
Під час жорсткої економічної кризи 30-років минулого століття, Президент США Франклін Делано Рузвельт сказав, що не дозволить працювати у США жодному бізнесу, який сплачує зарплату нижчу за прожитковий мінімум. Він став на позицію гарантії прав людини.
Тому – чи витримає бізнес – це питання неправильне. Потрібно виходити з прав людини та гарантій, які держава забезпечує через закони про мінімальну заробітну плату, про прожитковий мінімум, про державні соціальні стандарти і гарантії і конституційне право на задовільний рівень життя. Цю систему прав людини держава повинна забезпечувати.
Для цього також потрібно модернізувати технології, підвищити продуктивність праці, запроваджувати новітні засоби виробництва та все, що дозволить меншою кількістю з більш високою зарплатнею досягати успіхів – це вже завдання бізнесу.
Виходячи з аргументованих розрахунків, проведених експертами ФПУ, прожитковий мінімум для працездатних осіб повинен бути не нижче 5.700 грн., що базується виключно на законодавчих нормах. Є закон України про прожитковий мінімум, є набір товарів і послуг, що входять в цей прожитковий мінімум, ставимо ціни по кожному виду товарів, прогноз інфляції на наступний рік відповідно до макроекономічних прогнозів, і ми отримуємо абсолютно чіткий розрахунок величини мінімальної заробітної плати, яка має бути наступного року, і бути державним соціальним стандартом при прийнятті бюджету.
На засіданні Уряду 17 липня 2019 року Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, спираючись на реальний стан економіки, в контексті законодавчого вирішення цього питання назвав, якою буде мінімальна зарплата наступного року, – 5500 грн.
Зрозуміло, що є супротив. Так Світовий банк голосом своїх економістів в Україні підказує, що не потрібно підвищувати мінімалку, бо необхідно віддавати борги, - у світових фінансових інституцій є свій інтерес у цій частині: гарантуйте нам повернення боргів, а як буде жити людина, нас не стосується. Але це ж не може відбуватися за рахунок економії на працюючій людині, пенсіонерах. Таке неприпустимо!
Також і бізнес може до цього підходити – я не можу, не хочу, не маю спроможності, а бізнес має підлаштовуватися у такий спосіб, щоб те, що стосується прав людини, було пріоритетом для нього, а решта – технологічні, фінансової зміни, організація праці і виробництва – це вже його компетенція.
Бізнес намагається традиційно чим менше платити, тим для нього краще, але на сьогодні і бізнес визнав, що така тактика призвела до масової трудової міграції і завтра вже буде нікому працювати в Україні. Тут бізнесу потрібно отямитись і врешті-решт підійти до вирішення цього питання зважено.
Компромісів не має бути. Зарплата – жорстко регульована величина законом про Державний бюджет, а ціни сьогодні вільні. І тому, якщо держава регулює зарплати, то вона має директивно впливати і на ціни. Ми підтримуємо, зокрема те, що Уряд встановив граничну величину тарифу на теплову енергію, заморожено тариф на електроенергію фактично на рік, відбувається незначне зниження ціни на газ відповідно до конюктури на газовому ринку.
На чому наполягають профспілки, це те, що розмір мінімальної зарплати повинен розраховуватись на підставі Конвенції МОП №131 про мінімальну заробітну плату і Європейської Соціальної Хартії, де вказується, що її розмір повинен гарантувати задовільний рівень життя не тільки працівникові, а й бути задовільним для утримання непрацездатних членів сім’ї. Звичайно нинішній прожитковий мінімум і закон про нього є незадовільним і ми ставимо питання, щоб цей закон було переглянуто і відповідно за тими розрахунками, які стосуються з урахуванням непрацездатних членів сім’ї, мінімальна заробітна плата має перевищувати 7000 грн.
Права працюючої людини отримувати зарплату за виконану роботу, за повну норму робочого часу, мають бути на економічно обґрунтованому рівні. І цей рівень визначений законом про прожитковий мінімум і мінімальна зарплата повинна відповідати цьому рівню. Сьогодні і так майже 20 % працівників – є фактичними бідняками. І будь-яке заниження мінімальної заробітної плати відкидає людей за межу бідності.
Прес-центр ФПУ
